Малая кутора — Neomys anomalus Cabrera, 1907

9870 St Vincent Place, Glasgow, DC 45 Fr 45.

+1 800 559 6580

Вид: Малая кутора — Neomys anomalus Cabrera, 1907

Фото

Вид: Малая кутора — Neomys anomalus Cabrera, 1907

 (Дополнительно читать:О поведении содержащихся в доме кутор - Куторы в доме;1; 2; 3; 4и О содержании кутор).

Фото

В СНГ: малая кутора (Украина, Крым, Белоруссия); обыкновенная кутора (европейская часть от Северного Ледовитого океана на юг до Северного Кавказа, Западная Сибирь, около оз. Байкал, на восток до побережья Охотского моря, Сахалина, низовья Амура).

 Малая кутора в Крыму.

Фото

Малая кутора - в пределах ареала редкий зверек, поэтому его биология изучена крайне недостаточно (Флинт, Чугунов, Смирин, 1970).

Первые сведения о малой куторе в Крыму относятся к концу прошлого и началу ХХ века (Никольский,1891, Мартино,1917, Огнев, 1928). В сводке по фауне Украины (Абелєнцев и др., 1956), показаны находки МК во многих районах Крыма, однако утверждение этих же авторов о многочисленности вида в ряде мест горного Крыма весьма сомнительно. В фондовых коллекция (их перечень приведен выше) обнаружено 9 тушек МК с черепами, которые помогли уточнить ареал вида.

Следует констатировать, что вид в Крыму вид чрезвычайно редок и встречается только в пределах лесного пояса Крымских гор. МК отлавливались в южной горной части Белогорского (Балановское водохранилище), Симферопольского и Бахчисарайского районов, а также на территории Алуштинского р-на (территория заповедника – истоки р. Кача и Черной речки) на высотах от 300 до 600-800 м над уровнем моря. Имеется одна находка МК из Никитского ботанического сада (территория Большой Ялты).

Фото

За исключением одного (дата поимки 16.12.1975 г), все зверьки пойманы в летне-осенний период: часть в июне (25,0%), остальные (66,7%) - в августе-октябре. Возможно, что такие сроки отлова не случайны, а связаны с повышенной двигательной активностью в период размножения (июнь), а после его завершения (август-октябрь) - с началом расселения зверьков с родительского участка и поиска новых мест для проживания и зимовки. Пол определен у десяти особей МК: 4 самца и 6 самок. Известные места отлова, которые и являются основными местообитаниями малой куторы в Крыму, характеризуются наличием достаточно густых зарослей кустарников с развитым травянистым ярусом, расположенных по соседству с ручьями и другими водоемами.

Місця перебування:В горах водиться вздовж потоків (переважно малих) у букових, буково-ялицево-смерекових, смереково-ялицевих лісах та гірсько-сосновому криволіссі. В рівнинних районах населяє береги озер, ставків, малих неглибоких річок, багатих на водяну фауну, і тих, які не замерзають взимку.

Чисельність:Відносно стабільна; розподіл особин виду по тер. України нерівномірний. Найвища щільність - у Кримських горах. Тут у відловах дрібних ссавців циліндрами на Кутору малу припадає влітку 2%. В Українських Карпатах у таких відловах - 0,5-0,8 %, у лісостеповій та мішанолісовій природних зонах показник ще менший.

Причини зміни чисельності:Господарська діяльність людини, зокрема гідромеліорація, забруднення водойм, у горах - тралювання лісу водотоками.

Особливості біології:Веде напівводний спосіб життя. Активна протягом року і майже всю добу. Гнізда влаштовує на поверхні ґрунту та під землею, в густих заростях, корчах або щілинах між камінням. Вікова структура карпатської популяції змінюється залежно від сезону. Взимку і ранньої весни у відловах лише дорослі особини, самок у 1,5 раза більше, ніж самців. У середині літа молоді звірки становлять бл. 60% популяції, співвідношення статей вирівнюється. Восени домінують особини, що народилися цього ж року, але кількість самців зменшується. Живиться переважно дрібними ракоподібними, молюсками та земноводними, личинками комах, гризунами і бурозубками. Вагітних самок знаходять у відловах з квітня по липень Самка народжує від 2 до 7 (пересічно 4-5) малят (імовірно, двічі на рік). Вороги - хижі ссавці та птахи.

Заходи охорони:Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється в Поліському, Кримському та ін. природних заповідниках. Карпатському біосферному заповіднику, національних природних парках - Синевир і Карпатському. Необхідно запобігати забрудненню акваторій, істотно обмежити збирання колекційного матеріалу.

РАЗДЕЛЫ
САЙТА